Історія Коломийського геріатричного пансіонату розпочинається у 1930 році
саме тоді коли релігійний діяч, отець Олександр Русин з дружиною, збудували будинок в якому було засновано монастир, в ньому проживали монахині чину святого Василія Великого. За активної участі довголітнього коломийського декана о. Олександра Русина, під їхню опіку та виховання, вперше були прилаштовані коломийські сироти та діти незаможних городян. Тут дітей вчили читати, писати, а також шити та вишивати..
Після Великої Вітчизняної війни, у 1946 р. заснували будинок інвалідів, у якому в післявоєнні часи проживали жінки та чоловіки, які постраждали під час війни, а також люди похилого віку. Коштів на будинок-інвалідів не виділяли, тому в 1948 р. по вул. Трильовській, було створено підсобне господарство, люди які проживали у будинку, працювали на земельних ділянках, вирощували овочі, фрукти, доглядали за тваринами і цим самим забезпечували себе продуктами харчування.
За словами колишніх працівників спочатку було важко працювати, але згодом умови покращились а робота налагодилась.
У 1976 році було споруджено новий корпус, завдяки якому кількість місць збільшилась до 125 чол. Будинок інвалідів перейменували у Коломийський будинок – інтернат для перестарілих, а згодом У Коломийський геріатричний пансіонат.
Чому об’єктом можна пишатися? (новітні, інноваційні або прогресивні методи, особливі умови обслуговування, матеріальна база, персонал, унікальні послуги тощо)
В основному корпусі Коломийського геріатричного пансіонату по вулиці Олекси Довбуша, 50 проживають перестарілі та одинокі люди, які потребують стороннього догляду, а на допоміжному господарстві по вулиці Трильовського, 25 підопічні які допомагають по господарству.
Жителі нашого пансіонату повністю забезпечені всім необхідним для комфортного проживання, а саме харчуванням, медичними засобами, м’яким та твердим інвентарем.
Для культурного відпочинку підопічних проводиться культурно-масова робота, для їх користування працює бібліотека, передплачується преса. Також у будинку в кожній кімнаті є телевізори з кабельним телебаченням, холодильники. У пансіонаті регулярно організовуються концерти, за участю художніх та аматорських колективів міста та району.
В поточному році покращилась матеріальна база пансіонату. Зроблено частково ремонт пральні, ремонт спального корпусу, проведено озеленням асортиментом декоративних порід території пансіонату. Для зберігання продуктів харчування забезпечено продуктовий склад трьома морозильними камерами.
За останній рік багато зроблено по покращенню медичного обслуговування підопічних. Медичні працівники разом з лікарями ЦРЛ організовують медичний огляд підопічних. В пансіонаті є фізіотерапевтичний кабінет.
Колектив пансіонату робить все для того щоб наші підопічні не почували себе самотніми чи покинутими, ми не повинні бути жорстокими чи байдужими до чужого болю, горя та страждань, тільки спільними зусиллями ми зможемо зробити цих людей щасливими!!!
Отримувачі послуг (категорії громадян, кількість)
Станом на 29.11.2013 р. у пансіонаті проживає 114 підопічних, з них 8 ВВв.
Відгуки отримувачів послуг, «живі» історії людей, які отримали допомогу в соціальному закладі
1. «Кожного з нас, а це майже 125 підопічних директор називає по імені. Для кожного у нього знаходиться щире слово підтримки та розуміння. А ще з року в рік наш директор наполегливо працює над зміцненням матеріальної бази пансіонату, підсобного господарства, поліпшенням якості нашого повсякденного життя.
На даний час приміщення обладнані усіма сучасними зручностями: спальні кімнати обладнано зі смаком доброго господаря, створено домашню кухню, а ще наш директор створює умови для розквіту таланту кожного з підопічних – хто вишиває, хто в’яже чи займається макраме, малюють, складають вірші.
Хоч і кажуть у народі – не хлібом єдиним живе людина, та достатку, створеному повсякденною працею колективу нашого пансіонату, певно, могли б позаздрити ті, хто не звик до роботи. Але для більшості з нас пансіонат став рідним домом надійним прилистком від життєвих незгод.» Такі щирі слова висловила підопічна Паращак Поліна Василівна.
2. Ляшкевич Ганна Северинівна 05.05.1948 р.н. підопічна Коломийського геріатричного пансіонату. У молоді роки пережила два інсульти, а після третього інсульту довго проходила курс реабілітації, але так і не повернулась до цілковитого та повноцінного життя, в результаті чого потребує постійного медичного догляду, отримала 2 групу інвалідності. Лікар- геріатр проводить з нею лікувальні сеанси рефлексотерапії та масажні процедури, що значно покращує її самопочуття та зменшує біль. Вона проста, звичайна та незважаючи на фізичні труднощі, впевнена та сильна духом людина. Про таку не скажеш – безпорадна, тому що не сидить без діла: вишиває, в’яже спицями і просто творить своїми руками казкові речі.
Повні ПІП керівника об’єкта соціальної сфери та контактний телефон
Директор – Фокшанський Віталій Григорович
(03433) 22617 тел.службовий.
Коментар керівника про заклад: чим пишається, чого досягли, які плани.
Я, як директор пансіонату розумію важливість своєї місії і відповідальності своєї роботи. Протягом останніх двох років удосконалено матеріально-технічну базу установи. Завдяки підтримці голови облдержадміністрації М.В.Вишиванюка здійснено ремонт перекриття спального корпусу, стодоли та складських приміщень. Зроблено ремонт спального корпусу, частково ремонт пральні, для подальшого ремонту закуплено матеріали. Проведено озеленення асортиментом декоративних порід території пансіонату. Завдяки шефам пансіонату надійшло благодійної допомоги спрямованої на покращення життя підопічних (телевізори, холодильники, морозильні камери, ортопедичне взуття, продукти харчування, миючі засоби, засоби гігієни).
Для покращення умов проживання підопічних необхідно здійснити капітальний ремонт харчоблоку пансіонату відповідно до санітарно-гігієнічних норм та облаштувати інтер’єр їдальні в сучасному стилі для створення затишку і морального задоволення.